На Люстрі

мене нудить
я маю мотив
вбити живих і мертвих богів
примари минулого
мої дементори
п‘ють мою кров
б‘ють свої келихи
в серце
примерзше до спини
до самої смерті
і скільки не грій
воно все одно мертве
скоріше годинник
в реверсі розгониться
до нескінченності
вибуху,
герци
мого сприйняття
зависають і глючать
мозок не здатен прийняти, що світ -
це стерильний майданчик життя
і кожен його паплюжить
ін‘єкції правди
для профілактики
розчарування
об’ємом в галактики
жодних підтекстів
жодних надій
все що знайшов - все загубив
і так багато що не мало статись
гадаю, легше вмерти, ніж прощатись
ти подивись в моє вікно
у ньому пусто
мої думки повісились на люстрі
наївно
з запалом і без вагань